Цього року 20 квітня я розпочала курс в автошколі Autostop, де нам повідомили, що курс триває мінімум півтора місяці і максимум два з половиною місяці. Спочатку я була задоволена, теорію викладав старший інструктор, який мав не тільки практику, але й, очевидно, отримував від цього задоволення, на жаль, він вже не викладав водіння. Перш ніж мені призначили інструктора з водіння, я заздалегідь повідомила, що перебуваю у відпустці по догляду за дитиною і можу розраховувати лише на догляд партнера, який ходить на роботу. Отже, я могла ходити на заняття з водіння рано вранці максимум до 9 години ранку або потім вдень з 16 години. Мені призначили інструктора, який не їздив раніше 9 (о 10) ранку і планував останнє заняття максимум о 15 годині дня. Інструктор був уже на пенсії, і це було для нього додатковим заробітком. Чоловікові могло бути від 75 до 85 років, що, звичайно, не мало б значення, якби він був здоровий, але, на жаль, його турбувала спина, і настільки, що він не тільки ледве обходив машину, нахиляючись, і при кожному в'їзді в яму чи каналізаційний люк на дорозі іронічно дякував мені, але одного разу біль віддавав з ноги в спину так, що він сказав мені, цитую: «Сьогодні вам доведеться гальмувати самостійно, я навіть не натисну на педаль гальма». Кілька разів я возила пана інструктора до супермаркету під приводом, що там працює якась його учениця, у якої останнє заняття перед іспитами, і він не може до неї додзвонитися, щоб домовитися про дату. Цікаво, однак, було те, що щоденник, куди він записував заняття, він залишав у машині, пані на роботі одного разу була, і вони не домовилися, а потім її знову не було, але він завжди ніс з магазину повну спортивну сумку. Я розумію, що іноді людині просто потрібно зробити покупки, а іншим разом вона не встигає, але не потрібно робити з інших дурнів і, головне, «обкрадати» їх на оплачений час. Мені здавалося нормальним когось кудись відвезти або привезти, чи то потрібно було інструктору, чи учневі переді мною, але якщо цього хотів учень, інструктор дуже обурювався, що з нього роблять таксі тощо, ніби бензин він платив зі своєї кишені. Заняття були переважно влітку, і це в старому Volkswagen, який не тільки не мав кондиціонера, але й вікна не опускалися, що при 30 градусах було зовсім не приємно. Планування занять також було дуже цікавим. Спочатку інструктор мусив більше приділяти уваги старшим учням, які були перед іспитом, а потім знову прийшло багато нових учнів, тому знову виникла проблема з часом. Зрештою, у мене було заняття раз на тиждень, не було винятком і раз на 14 днів. Коли одного разу мені потрібно було скасувати та перенести заняття, я зателефонувала і перенесла заняття, але в день, коли мало бути заняття, інструктор зателефонував, де я, що він на мене чекає, і забув про попередній дзвінок. Також траплялося, що інструктору потрібно було перенести наше заняття, але замість того, щоб зателефонувати, він кілька разів дзвонив мені і чекав, поки я передзвоню. Одного разу у нього випав якийсь учень, тож я його замінила, але перш ніж я прийшла, минуло півгодини, на яку я була позбавлена на занятті, що одного разу не мало б значення, але якщо до цього додати час на покупки і кінець занять був на 80% завжди на десять хвилин раніше, то це робить мінімум на одну годину занять менше. Коли я вже мала йти на іспити, інструктор взяв 14 днів відпустки, тож зрештою я пішла на іспити лише на початку серпня. На щастя, я все склала з першого разу і забрала водійські права наприкінці серпня (через 4 місяці після початку курсу я нарешті тримала водійські права в руках). Моя помилка була в тому, що я вже на початку при перших проблемах не попросила пана Ваверу змінити інструктора, він би, напевно, пішов назустріч, як дівчині переді мною, яка це зробила (у неї був той самий інструктор, що й у мене). Це лише мій досвід з одним інструктором, в іншому автошкола Autostop, безумовно, дуже якісна.